Остеопороз – патологія скелета зі зниженням маси кісткової тканини, зменшенням її щільності і міцності при цьому супроводжується підвищеним рівнем її крихкості. Протягом довгого часу остеопороз симптоми хвороби не демонструє, протікає латентно, діагностується вже на стадії переломів.
Ревматоїдний артрит – це хронічне аутоімунне системне запальне захворювання сполучної тканини. В основі розвитку захворювання лежать складні аутоімунні процеси, що призводять до утворення на суглобових поверхнях ерозій і руйнування суглобів.
Остеопорозом (від грец. Osteo – «кістка» і poros- «отвір, пора») називають розрідження губчастої і кортикального шарів кістки внаслідок часткового розсмоктування кісткової речовини. Це не самостійне захворювання, а наслідок порушення місцевого або загального обміну речовин, при якому відбувається зниження маси кістки в одиниці об’єму та порушується структура кісткової тканини, в результаті чого збільшується крихкість кісток і, відповідно, зростає ризик виникнення переломів.
Остеоартроз – це дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, що характеризується дегенерацією суглобового хряща з подальшими змінами суглобових поверхонь і розвитком чоаевих розростань кістки (остеофитов), що призводить до деформації суглобів і порушення рухливості.
